Форма входу

Пошук

Календар

«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Наше опитування

Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 231

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Липень » 25 » Усі на Січ!
16:21
Усі на Січ!

 

Хортиця об’єднала чистих серцем
юнаків і дівчат – молодих джур з усієї України

 

«Хай пролягли між нами сотні літ.

Народ єднає незабутня слава!

І розквітає як травневий цвіт

Єдина Україна – Ліва й Права!

Ми не забули наш козацький рід.

Своїм минулим треба дорожити.

Живе у юнім серці заповіт

Як Україну мусимо любити!»

(неофіційний гімн джур –  слова та музика В.Іванніцького)

 

Острів Хортиця – це найбільший острів з усіх існуючих на Дніпрі. Через вигідне місце розташування Хортиці у XVI столітті вона стала притулком козаків. Поряд на невеликому острові  Мала Хортиця у  1552 – 1558 рр. існувала Хортицька Січ Запорозького козацтва, або по іншому її називають Запорозька Січ. Запорозьке козацтво за час свого існування мало вісім Січей (фортець), 
які знаходилися на:

  • острові  Мала Хортиця – Хортицька Січ (1552 – 1558 рр.);

  • острові Томаківка – Томаківська Січ (1564 – 1593 рр.);

  • острові Базавлук – Базавлуцька Січ (1593 – 1630 рр.);

  • Микитиному Розі – Микитинська Січ (1628 – 1652 рр.);

  • річці Чортомлик – Чортомлицька Січ ( (1652 – 1709 рр.);

  • річці Кам’янка – Кам’янська Січ (1709 – 1711 рр.);

  • в Олешках – Олешківська Січ (1711 – 1734 рр.);

  • річці Підпільна – Нова Січ (Підпільненська Січ) (1734 – 1775 рр.).

Досить довгий час Запорозька Січ була основною центрів військових сил України. Будучи військовим духовно-лицарським орденом (Лицарство Запорозьке Низове), Запорозька Січ в Україні мала власний Статут, духовно-лицарські традиції, які були витворені козаками-професіоналами, козаками-січовиками, з їх інститутом характерників та системою підготовки козаків-смертників, яких засилали у ворожі табори для дезинформації, тощо.

Запорозька Січ – суто українська модель середньовічного лицарського ордену, в якій войовничість народу й потреба самозахисту найідеальніше поєдналися з його жертовною волелюбністю і природним аристократизмом духу. Бо віддавна склалося, що український народ писав свою історію не тільки літописами та хроніками, а й шаблями та пістолями, витворюючи з рідної землі величну, безсмертну Енциклопедію Козацьких могил”. – Богдан Сушинський. 

30Особливе місце серед козаків Запорозької Січі займали характерники, які досконало володіли військовим мистецтвом, унікальними знаннями
та вміннями.  Це, наприклад, вміння підкрастися до ворожого стану непомітно, не розполохавши при цьому птицю чи звіра, що забезпечувалося знаннями секретів їх поведінки. Це вміння заховатися в очереті серед хмар кусючої мошки і годинами там лежати, не видаючи себе жодним рухом. Але спочатку потрібно було натертися певними настоями рослин або навіть дьогтем чи мокрою глиною, і мошка обминала їх десятою дорогою, а вороги пухли від її укусів, шукаючи козаків. Як перебратися через болото, не втопившись у небезпечній трясовині? Як у польових умовах гоїти рани, як тамувати голод і спрагу, як ефективно захищатися від ворожої зброї, правильно маскуватися? Адже від цих умінь залежало не лише життя окремих воїнів, а й долі цілих битв. І тому оволодінню цими навиками у характерників надавалося надзвичайно велике значення. А оволодівши ними, вони в очах сучасників виглядали справді неперевершеними воїнами, наділеними надприродною силою. Люди вірили, що характерників
не брала звичайна зброя, вони були «замовлені від кулі і шаблі», «з води вони виходили сухими, з вогню мокрими».  

Територія Нової Січі називалася «Вольності Війська Запорозького», і мала вона великий простір на південь від річок Тясмина та Орелі в межах сучасних Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської, Херсонської та Миколаївської областей. Назва «Вольності Війська Запорозького» певною мірою відбивала історичну ситуацію, що склалася на той час.
Нова Січ мала паланкову структуру: 9 паланок, з них 6 – на лівому березі Дніпра: Кальміуська, Личківська, Орельська, Прогноїнська, Протовчанська, Самарська (столиця м. Самара – нині Новомосковськ) і 3 – на правому: Бугогардова, Інгульська, Кодацька (столиця м. Новий Кодак – нині Нові Кайдаки, район Дніпропетровська). Військово-адміністративне управління паланки називалося «гарда», його очолював полковник. У фортеці Січі розміщувалося 38 куренів,
які мали кожен свого виборного отамана.

На Січі існувало три спеціальних і 16 загальноосвітніх парафіяльних шкіл при церквах у центрах паланок, слободах і селах. Юнаки-джури, яких запорозькі козаки брали в походи, засвоювали в цих школах суворий курс фізичного
й військового виховання. У 1754 р. на Січі була утворена школа, яка випускала паланкових старшин і писарів полкових канцелярій. Існувала тут також школа «вокальної музики й церковного співу», де навчали партесного співу, готували читців і співаків для церков. Загальне управління всіма школами зосереджувалось у руках Кошового отамана, а безпосереднє управління належало начальнику «світської освіти дітей», тобто вибраному на цю посаду запорозькому старшині, якому надавалося звання «військовий служитель». Кошовий отаман дбав, щоб ті демократичні й гуманні принципи, які склалися в системі освіти на Запорожжі,
не порушувалися, оберігав національний характер школи, дух глибокої любові
до рідного народу, його культури, віри та звичаїв. Навчання велося на Запорожжі рідною тогочасною українською мовою. Покарання різками засуджувалося, цінувалися умовляння, роз'яснення, «самовільне каяття», «словесне катування».
У школі існувало «курінне управління», тобто учнівське самоврядування.

Запорозькі козаки з любов'ю ставилися до дітей, особливо січовики, значна частина яких не мала власних родин. Школи мали відповідні умови для навчання й життя, своєчасно забезпечувалися приміщенням, харчами та книгами. Вся справа освіти була взята «на кошти війська». За традицією при розподілі платні, провіанту, прибутків із торгівлі, промислів, воєнної здобичі видавали «звичаєм узаконену» частину на школу. Доброю справою вважалися пожертви на школи.

35 картаУ XVIII ст. Запорозька Січ зберігала автономію й українську державність,
які великою мірою базувалися на давніх традиціях і мали коріння в історичному минулому українського народу. Політична автономія, самобутній республіканський лад Січі з його демократичними порядками – частим проведенням рад, на яких вирішувалися найголовніші козацькі справи, виборністю старшини, місцевим самоврядуванням, своїм судом, – усе це було історичною антитезою російському самодержавству, абсолютній монархії. Але військове московське керівництво не рахувалося з владою гетьмана К.Розумовського в Україні, а поводило – себе як забажається. Московський царизм розгорнув наступ на землі Запорозької Січі, на її права та особливий устрій. Землі Січі за указом цариці почали роздавати під заселення іноземцям. У 1764 р. було ліквідовано Гетьманщину, а у 1775 р. – Січ. На час ліквідації Січі населення республіки “Вольності Війська Запорозького сягало 200 тис. чоловік. Січ була пограбована, в тому числі й запорозькі церкви, захоплено клейноди та архів
і відправлено до Петербурга. Але не всі запорожці склали зброю. 5000 козаків, захопивши з собою частину клейнодів, перейшли в турецькі володіння і заснували Задунайську Січ. Чимало старих характерників залишилося на Великому Лузі і після зруйнування Січі.

Запорозька Січ залишила нащадкам славні діла її кошових отаманів: Дмитра Вишневецького, Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Сірка, Костя Гордієнка, Петра Калнишевського та багатьох інших. Саме на Січі у січні 1648 року Богдан Хмельницький був обраний Гетьманом. Саме звідти він розпочав визвольний похід і створив Українську гетьманську державу як удосконалену політичну систему Запорозької Січі. Ця держава мала назву «Військо Запорозьке» (інша назва –  Гетьманщина). Всі етнічні українські землі були звільнені від іноземного панування, політична влада перейшла до козацької старшини, було впроваджено полковий адміністративно-територіальний устрій, козацькі суди та судочинство, сформовано національну армію. На кінець 1648 року це була держава –  республіканська за формою правління та унітарна за своїм устроєм. Держава Військо Запорозьке (Гетьманщина) мала свій Державний герб, власну територію (столицею держави при гетьмані Богданові Хмельницькому був Чигирин), державну мову – українську, республіканську форму правління.

  Хортиця є для кожного українця колискою нашої козацької нації. Серед її скель, степів і лісів до цього часу можна відчути тіні наших славетних незабутніх предків, дух нашої героїчної минувщини.


І ось у цьому році Хортиця покликала до себе чистих серцем юнаків і дівчат – молодих джур з усієї України, щоб вони змогли вклонитися пам’яті славетних отаманів, осмислити наше славне минуле і побачити майбутнє, відчути братню єдність цілого народу в трагічний визначальний час боротьби за волю і незалежність.

Ці молоді джури є учасниками Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). У козацькі часи джурами називали юнаків, які готували себе до захисту рідної землі та  українського народу. Але стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби і пройшов фізичні та моральні випробування. Сучасний козак – це свідомий  українець, патріот, воїн, захисник, політик, адміністратор. Козак – це витязь нескореного духу, честі і звитяги. На козацьких традиціях виховуються всі покоління українців.

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл»
(«Джура») – це загальноукраїнська національно-патріотична система виховання української молоді у середніх загальноосвітніх закладах, це постійна навчально-виховна робота протягом цілого навчального року, це спільна робота учнів, педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування
та громадських організацій. Це робота, що починається в дитячих садках
і продовжується в школах, де вона охоплює всі групи учнів: 1-4 класи (козачата), 5-8 (джури козацькі), 9-12 (молоді козаки). Як підсумок цілорічної роботи навесні та влітку проводяться фінальні етапи гри (шкільні, районні, обласні, всеукраїнський). Тривалість I (районного, міського) етапу гри не менше 3-х днів, II (Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських) етапу гри – 5-10 днів, Всеукраїнського етапу – 10-12 днів.

Програмою фінальних етапів гри всіх рівнів передбачаються державницькі, військово-патріотичні, туристично-краєзнавчі та історично-мистецькі заходи. Протягом всього часу таборування відбувається постійний козацький вишкіл.

Державницькі заходи:

  1. Виконання ритуалів підняття Державного прапора України і виконання Державного гімну (два рази на день).

  2. Урочистості з нагоди відкриття (закриття) етапу гри в обласних (районних) центрах за участю місцевої влади:

  • парад вулицями міст;

  • урочиста частина (нагородження переможців);

  • концерт місцевих колективів;

  • показ бойового мистецтва силами спеціального призначення ЗС України.

Військово-патріотичні заходи:

  1. Впоряд.

  2. Боротьба.

  3. Рятівник (надання першої медичної допомоги).

  4. Стрільба (з пневматичної зброї).

  5. Проживання у військовій частині 1-2 доби.

  6. Ознайомлення з умовами розміщення та бойової підготовки військовослужбовців, з історією військової частини, зі зразками військової техніки.

  7. Виконання вправи навчальних стрільб з автомата АК-74.

Туристично-краєзнавчі заходи:

  1. Таборування.

  2. Смуга перешкод.

  3. Походи.

  4. Вивчення природи та історії краю (Відун).

       Історично-мистецькі заходи:

  1. Ватра (мистецьке представлення рою).

  2. Відун (військово-історична вікторина).

Козацький вишкіл:

  1. Обладнання таборів (елементи охорони і оборони).

  2. Несення вартової та внутрішньої служби (нічні тренування).

  3. Протидія диверсійним групам.

 

Всеукраїнська гра «Сокіл» («Джура») – це шлях свідомого опанування лицарськими, гуманними і демократичними традиціями українського народу, сформованими на засадах козацького світогляду, національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей та здорового способу життя; виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної держави в дусі відданості Україні та її народу; підготовки молоді до творчої праці, військової служби та захисту України.

Всеукраїнська гра «Сокіл» («Джура») запроваджується в навчальні заклади України з 2003 року, але активний її розвиток розпочався лише з 2009 року, коли в цю роботу активно включилися козацькі та інші громадські патріотичні організації, які створили громадський Головний штаб гри «Джура». Протягом 2009 – 2014 років зусиллями цього громадського штабу вдалося напрацювати необхідну нормативно-правову базу гри, провести низку конференцій та круглих столів з освітньо-виховних питань, активізувати проведення заходів гри безпосередньо в навчальних закладах, організувати та провести низку вишкільних семінарів і таборів для організаторів гри та керівників гуртків козацько-лицарського виховання, активізувати роботу з організації та проведення фінальних (міських, районних, обласний) етапів гри на місцях. Головний штаб гри безпосередньо організовує і проводить протягом шести років щорічні Всеукраїнські етапи (збори) гри, залучаючи до цієї роботи значну частину козацьких і громадських патріотичних організацій, налагоджує їхню співпрацю
з силовими Міністерствами та місцевими органами державної влади.  

Системне проведення заходів гри «Джура» в навчальних закладах України, не зважаючи на відсутність державного фінансування, стало принциповою справою організаторів і учасників гри. Цільове фінансування заходів гри до цього часу не проводиться ні з Державного бюджету України, ні з місцевих бюджетів. Мінімальні кошти вишукуються за рахунок статей, які фінансують заходи патріотичного виховання і літнього оздоровлення дітей та молоді. Основні необхідні кошти вдається знаходити лише за сприяння батьків учасників гри
та різних недержавних організацій, які надають благодійну допомогу.  

У цьому році Всеукраїнський фінальний етап гри «Джура» відбувся з 11 по 20 липня як Всеукраїнський збір активістів Всеукраїнської  дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») – «Джура-2014: Хортиця».

Були представлені 25 роїв з 19 областей і міста Києва. Ця робота була проведена відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді
та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49
«Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання молоді», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012
№ 687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») та Міністерства освіти і науки України від 27 грудня 2013 р. № 1842 «Про затвердження Плану всеукраїнських і міжнародних заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2014 рік».

Протягом шести років гра проводиться Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Радою козацьких отаманів України, МБУ «Центр Національного Відродження» та ГО «Молодіжний Клуб Джура» за сприяння силових міністерств і відомств України. Співорганізаторами цьогорічного Всеукраїнського збору «Джура-2014: Хортиця» виступили Міністерство молоді і спорту, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство культури, Національний заповідник «Хортиця», Запорізька обласна державна адміністрація, Товариство сприяння обороні України.

Вже традиційно в організації та проведенні Всеукраїнського збору взяли участь волонтери від козацьких організацій: Українське Вільне Козацтво
в Україні (Наказний Кошовий отаман Анатолій Грива), Козацький благодійний фонд «Меморіал Івана Дмитровича Сірка» (Президент Владислав Ладигін), Смілянська сотня Українського Вільного Козацтва ім. Василя Бурки (Отаман Віктор Шевчук), Червоноградське Районове Козацьке Товариство «Західно-Бузький Курінь Прикарпатської Січі Українського Козацтва» (Андрій Синиця), Всеукраїнське дитячо-юнацьке товариство «Січ» (Головний отаман Борис Скребцов), Громадська дитяча козацька організація «Молода Січ» (Кошовий отаман Анатолій Шеремет), Всеукраїнська федерація «Спас» (Президент Олександр Притула) і від молодіжних патріотичних організацій: ВМГО «Спілка Української Молоді в Україні» (Денис Степанов), ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес» (Соломія Фаріон), ГО «Молодіжний Клуб Джура».

Волонтери забезпечили діяльність табору, проведення змагань, осавульську службу, несення козацької служби, проведення виховних заходів з молоддю. У таборі було запроваджено козацьке самоврядування – діяла козацька старшина табору, яка забезпечувала виконання щоденної програми заходів,
а саме:

  • похідний отаман – Анатолій Грива (голова Ради козацьких отаманів України);

  • осавул – Владислав Ладигін (президент Козацького благодійного фонду «Меморіал Івана Дмитровича Сірка»);

  • обозний – Андрій Синиця (від Червоноградського Районового Козацького Товариства «Західно-Бузький Курінь Прикарпатської Січі Українського Козацтва»);

  • хорунжий – Олег Юрченко (від ВГО «Спілка Української Молоді
    в Україні»);

  • бунчужний – Віктор Шевчук (отаман Смілянської сотні Українського Вільного Козацтва ім. Василя Бурки);

  • писар – Олег Грива (від ГО «Молодіжний Клуб Джура»).  

Для покращення роботи з учасниками збору в цьому році вперше було організовано роботу впорядників в роях. До цієї справи було запрошено  волонтерами юнаків і дівчат, які вже пройшли декілька всеукраїнських таборів гри «Джура» і за віком вже не могли далі брати в них участь, але бажали продовжувати свою працю у грі. Для цих молодих людей напередодні збору зусиллями громадського Головного штабу гри було проведено відповідний підготовчий семінар. У підсумку семінару учасники пройшли тестування про рівень засвоєння теоретичних знань і отримали особисті практичні завдання на Всеукраїнський збір, а на завершення збору було підбито підсумок їхньої роботи та прийнято рішення видати кожному з них сертифікат з напряму «Патріотичне виховання. Проведення фінальних етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)». Ці перші виховники (впорядники) гри у наступному навчальному році вже зможуть взяти участь в організації та проведенні фінальних етапів гри по всій Україні. Кращим десяти впорядникам юнакам від організації «Українське Вільне Козацтво» і від Ради козацьких отаманів України було вручено гайдамацькі шапки.  

Всі організатори та діти цьогорічного Всеукраїнського збору
«Джура-2014: Хортиця» змогли стати учасниками урочистого дійства відкриття збору, яке відбулося на схилах Хортиці біля Музею історії Запорозького козацтва. Під час відкриття було урочисто піднято найбільший державний прапор
на найвищій в Україні щоглі.

За Програмою збору з учасниками проводилися майстер-класи з організації козацького дитячого самоврядування і козацького змагання «Лава на лаву», вишколи з охорони і оборони козацького табору, екскурсії в Музей історії Запорозького козацтва, Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» та зустрічі з цікавими людьми Запоріжжя.

Діти взяли участь у рейді-поході по Хортиці та в теплоходному круїзі «Навколо Хортиці», під час яких ознайомилися з історичними місцями, краєвидами, природою, рослинним і тваринним світом Хортиці. Всі учасники збору відвідали полк Національної гвардії України, що дислокується в Запоріжжі, де ознайомилися з умовами розміщення військовослужбовців, зразками стрілецької зброї та військової техніки, пройшли навчання з розбирання
та складання автомата, спорядження магазинів, вивчили правила підготовки
до стрільби, ознайомилися з правилами застосування гранат, вивчили засоби особистого захисту, а наступного дня відвідали військовий полігон, де виконали вправу по стрільбі з автомата АК-74.

На завершення Всеукраїнського збору під військовий оркестр підрозділу МВС відбувся святковий парад центральною вулицею міста Запоріжжя, урочисте шикування перед Запорізькою обласною державною адміністрацією з нагород-женням роїв-переможців кубками і грамотами.     

 У цьому році організатори змагань відмічали дуже хорошу підготовку роїв.
У десяти видах змагань (конкурсах) призові місця зайняли:

1. «Стрільба»: перше місце – рій: «Вовкулаки» (Львівська обл.);

    друге – рій «Волинські яструби» (Волинська обл.);

    третє – рій «Дубравці» (Рівненська обл.).

2. «Ватра»: перше місце – рій «Подільські джури» (Хмельницька обл.);

    друге – рій «Богунці» (Вінницька обл.);

    третє – рій «Дубравці» (Рівненська обл.). 

3. «Впоряд»: перше – рій «Волинські яструби» (Волинська обл.);

    друге – рій «Дубравці» (Рівненська обл.);

    третє – рій «Подільські джури» (Хмельницька обл.).  

4. «Лава на лаву»: перше місце – рій «Волинські яструби» (Волинська обл.);

    друге – рій «Богунці» (Вінницька обл.);

    третє – рій «Патріоти» (Чернівецька обл.).

5. «Рятівник»: перше місце – рій «Подільський булат» (м. Київ);  

    друге – рій «Броварська Січ» (Київська обл.);

    третє – рій «Мудрі сіроманці» (Миколаївська обл.).

6. «Відун»: перше місце – рій «Дубравці-нащадки» (Рівненська обл.);

    друге – рій «Дубравці» (Рівненська обл.);

    третє – рій «Броварська Січ» (Київська обл.).

7. «Квест»: перше місце – рій «Полонська сотня» (Хмельницька обл.);

    друге – рій «Вовкулаки» (Львівська обл.);  

    третє – рій «Козацька Слава» (Вінницька обл.).

8. «Смуга перешкод»: перше місце – рій «Терен» (Черкаська обл.);

    друге – рій «Соколята» (Полтавська обл.);

    третє – рій «Чорний ворон» (Кіровоградська обл.).

9. «Таборування»: перше місце – рій «Терен» (Черкаська обл.);    

    друге – рій «Мудрі сіроманці» (Миколаївська обл.);

    третє – рій «Дубравці-нащадки» (Рівненська обл.).  

10. «Добре діло»: перше місце – рій «Характерники» (Житомирська обл.);

    друге – «Подільські джури» (Хмельницька обл.);  

    третє – «Бузькі силовики» (Миколаївська обл.). 

 

Всеукраїнський збір «Джура-2014: Хортиця» відбувся за фінансової підтримки Міністерства освіти і науки України, Запорізької обласної державної адміністрації, МБУ «Центр Національного Відродження», Організації «Українське Вільне Козацтво в США» (Отаман Юрій Дармограй) та інших меценатів.

 

 

 

 

Прес-служба  ГО «Молодіжний Клуб Джура»

 

Переглядів: 2063 | Додав: Фест | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS